Магниевое масло - АКЦИЯ!
Редька олійна
Редька олійна: характеристики
Редька олійна (сімейство Хрестоцвіті (Капустяні)) – однорічна рослина. Зелене добриво, кормова та медоносна культура. На відміну від городньої редьки, в їжу не вживається.
Не дуже вимоглива до ґрунту, вимоглива до вологи та світла, холодостійка, ніжний сидерат.
Які проблеми допомагає вирішити
Чемпіон з калію, допомагає боротися зі шкідниками та хворобами
Норма висіву
Посів рядками – 200 г/сотка, розсипом – 350-400 г/сотка
Опис
Корінь у рослини стрижневий, розгалужений, у верхній частині потовщений.
Прямі гіллясті стебла, що досягають у висоту до 120 см, можуть сильно вилягати. Листя перистороздільні, пухкі суцвіття містять невеликі квітки, забарвлення яких буває різноманітним: білим, світло-бузковим, рожевим, блідо-фіолетовим. Після цвітіння утворюються стручки, що містять червоні дрібні насіння округло-овальної форми.
За один сезон можна отримати 2-3 сівозміни.
Переваги
Холодостійкість та посухостійкість.
Невибагливість до якості ґрунтів.
Здатність швидко нарощувати кореневу та листову масу.
Фітосанітарні властивості: редьку вирощують для оздоровлення ґрунту – у її листі містяться ефірні олії, що відлякують дротяника, нематод.
Зменшується і ризик розвитку грибкових захворювань – різоктоніозу, парші картоплі.
Допомога у боротьбі з бур’янами.
Вирощування
Швидкостигла, холодостійка рослина можна висівати з квітня по вересень. При температурі 2-3°C насіння проростає, дружні сходи з’являються при 7-8°C. Редьці не страшні невеликі заморозки.
До ґрунтів вона не пред’являє особливих вимог, може рости на супіщаних, глинистих, суглинистих землях, віддаючи перевагу слабокислим. Коренева система глибоко йде в землю, піднімаючи потрібні рослині речовини і воду, заодно добре розпушуючи верхні шари ґрунту.
Дуже швидко формується та нарощується надземна маса. Листя утворює густі зарості, не даючи шансів бур’янам.
Вирощування редьки-сидерату у рядках між кущами винограду сприяє активному зростанню лоз.
Не варто її садити як попередника овочів сімейства хрестоцвітих – редиски, всіх видів редьки та капусти.
Строки посіву
Рекомендується висівати редьку з квітня по середину серпня. При пізнішому посіві віддача від сидерату буде менше, тому що виростає мало коренів та зеленої маси, тому ґрунт удобрюється гірше.
На вільних ділянках при ранньому посіві та скошуванні під час бутонізації можна за сезон отримати два-три врожаї. Найбільшу біомасу отримують, коли сіють олійну редьку як сидерат навесні, у квітні.
Ґрунт поверхнево обробляють плоскорізом. Сіють редьку рядами чи розсипом. При рядовому посіві витрата насіння набагато менша – 200 г/сотка, розсипом – 350-400 г/сотка. Для більш рівномірної сівби рекомендується насіння змішувати з піском. Насіння закладають у ґрунт на 3-4 см, відстань між рядами – 15 см. Через 4-6 днів з’являються сходи.
Хороший результат дає спільне вирощування з вікою ярою, яка використовує редьку як опору.
Строки збирання
Редька росте швидко – вже через 80-90 днів дозріває насіння. При вирощуванні на сидерат скошувати потрібно в період від початку цвітіння до утворення стручків (через 8-10 тижнів від появи сходів).
Зелену масу зрізають, частково закладають у верхні шари ґрунту, а надлишки використовують на компост або як мульчу. При пізній сівбі редьку скошують на початку цвітіння, бажано за два тижні до заморозків.
Якщо до настання холодів рослини не встигли зацвісти, їх краще не зрізати, взимку вони добре затримуватимуть сніг. Навесні до посіву основних культур сидерат встигне розкластися і наситити землю органікою. Після розкладання в землі біомаса олійної редьки перетворюється на органічне добриво.
Порівняно з бобовими сидератами олійна редька містить менше азоту, але більше калію.
Яблуні
Зимові яблуні
Груші
Вишні
Черешні
Абрикоси
Персики
Нектарини
Сливи
Чорниця
Ожина
Жимолость
Малина
Смородина
Аґрус
Фундук
Волоський горіх
Добрива, підживки
Стимулятори росту
Від шкідників
Від хвороб
Захист саду
