Сорго (суданська трава)

Сорго має пряме високе стебло від 0,5 м (у карликових форм) до 7 м (у тропічних форм) заввишки (в Україні – до 3 м). Коренева система сорго проникає в ґрунт на глибину 2-2,5 м. Товщина стебла 3-9 мм, всередині воно заповнене паренхімою. У кущі утворюється від 3-12 до 25-100 стебел. Чим розрідженіше розташовуються рослини в посіві, тим більше стебел у кущі. Суцвіття – волоть довжиною до 40 см.

Молоді рослини страждають від заморозків -2-3°С, дорослі витримують температуру -3-4°С. Від посіву до сходів проходить 5-25 днів. У перші 3-4 тижні після появи сходів надземна маса рослин наростає повільно. Нові пагони утворюються до фази цвітіння.

Сорго викидає волоть через 40-45 днів після появи сходів. Волоть цвіте 5-8 днів. Цвітіння – липень-серпень, дозрівання насіння – вересень-жовтень. У спекотну погоду тривалість вегетаційного періоду на 20-30 днів менша.

Найкраще сорго на родючих, добре забезпечених вологою ґрунтах, зокрема на заплавних, на осушених торфовищах. Найкращі попередники – зернові та зернові бобові культури, просапні.

Найпоширеніші різновиди (за типом застосування): трав’янисте сорго, вінцеве, кормове та цукрове. При вирощуванні сорго в суміші з однорічними бобовими рослинами, а також при внесенні добрив воно може бути непоганим попередником.

Сорго можна висівати як пожнивну культуру в зайнятих та кулісних парах.

Хороший корм для домашньої худоби, особливо для свиней. За поживністю зерно сорго може бути прирівняне до зерна хлібних злаків (вміст сирого протеїну понад 5%), але містить багато таніну. Для кормових цілей сорго вирощують не тільки на зерно, а й на сіно, зелений корм і силос. За кількістю цукрів ця культура перевершує кукурудзу та соняшник (вміст цукру в соку стебел від 12 до 20%).