Магниевое масло - АКЦИЯ!
Еспарцет
Еспарцет: характеристики
Еспарцет (родина Бобові) – багаторічна кормова та медоносна рослина, на одному місці росте 3-7 років.
Багаторічна рослина, чутлива до низьких температур, при малому сніговому покриві не виносить морозів, посухостійкий, не вимогливий до ґрунту.
Які проблеми допомагає вирішити
Збагачує грунт азотом, покращує його структуру, є добрим попередником усіх ярих культур
Норма висіву
0,7-0,8 кг/сотка
Опис
Коренева система в еспарцету стрижнева, глибоко проникає в ґрунт (до 10 м). Стебла розгалужені, висотою 80-100 см. Гілкуватися починає на 2-3-й рік. Квітки рожеві або червоні, зібрані в конічну китицю. Плід – однонасінний боб, який і є посівним матеріалом.
У культурі поширення набули три види еспарцету: віколістний (звичайний), закавказький, піщаний. Еспарцет піщаний найбільш посухостійкий і зимостійкий, вирізняється довговічністю і високою врожайністю.
Еспарцет вирізняється високою зимостійкістю, особливо піщаний. Він витрачає воду на формування врожаю більш економно, ніж конюшина і люцерна.
Переваги
Еспарцет обробляють для отримання сіна, зеленої маси, трав’яного борошна і як відмінний медонос.
Сіно еспарцету за кормовими достоїнствами та вмістом протеїну наближається до люцернового. Як кормова рослина еспарцет містить багато поживних речовин, менше уражається шкідниками і хворобами, ніж конюшина, люцерна.
Збагачує грунт азотом, покращує його структуру, є добрим попередником усіх ярих культур.
Є гарним медоносом. Цвіте еспарцет після відцвітання садів, наприкінці травня – червні, протягом 2-3 тижнів у перерві між кінцем цвітіння весняних і початком цвітіння літніх медоносів, тим самим заповнюючи безмедозбірний період.
Мед світло-бурштиновий, прозорий, ароматний і приємний на смак, зацукровується не скоро, після кристалізації представляє біло-кремову тверду масу.
Вирощування
Еспарцет добре росте на пухких ґрунтах, має знижену солевитривалість, погано росте на кислих ґрунтах із надмірним зволоженням. Найкраще середні та легкі суглинки, неглибокі супіски.
Рослина посухостійка, успішно росте в лісостепових і степових районах майже на всіх ґрунтах, окрім кислих і заболочених, гарно росте на щебеневих і піщаних ґрунтах, але найкращими для неї вважаються чорноземи і ґрунти, багаті вапном.
Еспарцет чутливий до низьких температур, за малого снігового покриву не виносить великих морозів. Еспарцет не виносить близького стояння ґрунтових вод. Може рости на вапняних кам’янистих ґрунтах і крутих схилах.
Насіння еспарцету починає проростати за температури 1-2 °С. Оптимальна температура проростання 18-25 °С. Глибина посіву насіння 3-6 см залежно від ґрунту. У рік посіву еспарцет добре розвиває розетку листя, а на другий рік дає врожай насіння і сіно.
Еспарцет вирощують у польових, кормових і ґрунтозахисних сівозмінах, тому попередниками його можуть бути різні культури. У кормових сівозмінах еспарцет розміщують після зернових культур і коренеплодів.
При залуженні схилів його висівають у суміші з травами. Збагачує ґрунт азотом і поліпшує його структуру. У кормових сівозмінах висівають у травосумішах із стоколоссям безостим, кострицею лучною, люцерною або конюшиною. Найкращими компонентами для еспарцету в травостої є стоколос безостий, костриця лучна, у посушливих районах – житняк і пирій безкореневищний, в умовах зрошення – грястиця збірна. У таких травостоях еспарцет зберігається протягом 3-5 років.
Строки посіву
Еспарцет висівають під покрив озимих і ярих культур. До озимих його підсівають ранньою весною, при посадці з ярими культурами висівають спільно. Насіння (бобики) висівають суцільним посівом на глибину 3-6 см. Насіннєві ділянки краще засівати рядовим способом з міжряддям 30 см; на чистих від бур’янів ділянках можна сіяти широкорядно з міжряддями 45-60 см.
Розміщення бджолиних вуликів на посівах у період масового цвітіння значно підвищує врожайність насіння. Пасіку ставлять ближче до центру насіннєвої ділянки, на великих масивах відстань між групами вуликів – не більше 750 м.
Строки збирання
Якщо еспарцет висівали під покрив, то після збирання покривної культури її солому краще прибрати, щоб насіння еспарцету не висипалося під соломою. Висота стерні має бути якомога більшою за 10 см, щоб уберегти молоді сходи еспарцету від опіків сонячними променями, а взимку сприяти накопиченню снігу. Оптимальний строк збирання еспарцету та його сумішей – період бутонізації – початку цвітіння рослин, за найбільшої поживної цінності кормів.
У травосумішах перший укіс проводять при викиданні 100% суцвіть у злакових трав. Оптимальний режим використання – два укоси. Останній укіс проводиться не пізніше, ніж за місяць до відходу рослин у зиму. Висота зрізу 7-8 см. Більш низьке скошування затримує відростання еспарцету, втрачається багато бруньок і нових пагонів.
Максимальну врожайність насіння еспарцету отримують з першого укосу травостоїв 1-го і 2-го років користування. Оптимальний термін початку збирання – коли дозріває приблизно від 2/3 до 3/4 довжини китиці. Солому та полову під час збирання еспарцету подрібнюють і використовують на сінаж, січку, борошно.
Яблуні
Зимові яблуні
Груші
Вишні
Черешні
Абрикоси
Персики
Нектарини
Сливи
Чорниця
Ожина
Жимолость
Малина
Смородина
Аґрус
Фундук
Волоський горіх
Добрива, підживки
Стимулятори росту
Від шкідників
Від хвороб
Захист саду
