Магниевое масло - АКЦИЯ!
Овес
Овес Посівний: характеристики
Овес посівний (родина Злаки) – цінна харчова та кормова культура, вирощується також як сидерат, має лікарські властивості.
Невимогливий до ґрунту і світла, холодостійкий, вологолюбний, жорсткий сидерат, порівняно короткий (75-120 днів) вегетаційний період
Які проблеми допомагає вирішити
Добре структурує та оздоровлює ґрунт, витісняє бур’яни, протистоїть кореневій гнилі.
Норма висіву
1,1-1,4 кг/сотка
Опис
Овес посівний (родина Злаки) – однорічна трав’яниста рослина заввишки 50-170 см, завжди з голими вузлами. Корінь мочкуватий. Стебло – соломина діаметром 3-6 мм, з 2-4 вузлами. Листки почергові, зелені або сизі. Квітки дрібні, зібрані по 2-3 в колоски, що утворюють розкидисту, рідше однобоку волоть до 25 см завдовжки. Цвіте в червні – серпні.
Овес вологолюбний, холодостійкий і менш вимогливий до ґрунту, ніж інші хлібні злаки (крім жита). Насіння починає проростати за температури 2-3°С, сходи витримують заморозки до -4-5°С.
Вегетаційний період – від 80 до 110 днів (залежно від умов вирощування та сорту).
Насіння вівса при проростанні зазвичай розвиває три зародкові корінці. У перші дні головне стебло росте дуже повільно (1-2 мм на добу), а коріння швидко. Сходи в польових умовах з’являються на 8-10-й день.
Переваги
Головна перевага вівса як сидерата – насичення ґрунту калієм. Цей необхідний для рослин елемент живлення утворюється під час розкладання зелені вівса і легко засвоюється рослинами. У молодих пагонах вівса вміст калію в 3-5 разів вищий, ніж у старих, тому вчасно скошений сидерат, що перегниє в землі, принесе більше користі. Найвимогливіші до калію томати, перці, баклажани. Овес може бути чудовим попередником на ділянці для цих овочів.
У вівса підвищена здатність засвоювати корисні речовини, тому він менш вимогливий до родючості ґрунту, ніж інші зернові.
Коріння вівса містить речовини, що перешкоджають виникненню кореневої гнилі.
Якщо необхідно підвищити вміст у ґрунті азоту, висівають разом насіння вівса і бобових, найчастіше вико-вівсяну суміш. Мочкувата коренева система вівса, як і інших злаків, добре розпушує землю у верхньому, родючому шарі. Легкі ґрунти овес зміцнює, захищаючи від вивітрювання і вимивання, важкі робить більш повітропроникними і пухкими. Він може рости на будь-яких ґрунтах, але все ж більше йому пасують торф’яні та кислі, менше – солончаки та піщані.
Як і всі злакові, овес пригнічує ріст бур’янів. Може бути попередником для будь-якої культури, окрім кукурудзи, що належить до тієї ж родини.
Вирощування
Найкращими попередниками для вівса є кукурудза, картопля, зернобобові, баштанні культури, льон.
На відміну від жита, овес у зиму не висаджують. Овес скошують і злегка перемішують із землею. Такий прийом підвищує вологоємність і рихлість ґрунту. Можна посаджений восени овес не скошувати, а залишати в зиму для перегнивання. Навесні досить розпушити грядку і відразу садити овочі.
При посіві вівса як сидерата прагнуть до отримання максимальної зеленої маси і гарної кореневої системи. При щільному посіві рослини прагнуть до сонця і витягуються, нарощуючи вегетативну масу. Коріння злаків через надмірну густоту посадки глибше заглиблюється в ґрунт, що теж добре. Бур’янам набагато важче пробитися крізь щільні ряди сидерата, тому з ними легше впоратися.
Строки посіву
Хоча ця рослина і холодостійка, заморозки можуть погубити її, тому сіють рано навесні, коли земля трохи просохне після танення снігу. Висаджуючи овес як сидерат навесні, можна бути впевненим, що рослини отримають з ґрунту достатню кількість вологи і будуть добре розвиватися. Овес погано переносить спеку, це ще один з аргументів на користь посіву його в ранньовесняні строки.
Посів вівса як сидерата здійснюють і ранньої осені, після збору врожаю основних культур. Головне, щоб рослини до настання морозів встигли наростити зелену масу.
Сіють насіння вівса рядками або розкидають густо по розпушеній поверхні, після чого зашпаровують граблями або плоскорізом. Глибина посіву близько 2-3 см.
Деякі практикують змішані посадки, чергуючи рядки вівса і бобових – віки або гороху. Грядку під злакові сидерати рекомендується засівати набагато густіше, ніж при вирощуванні на насіння, тому витрата посівного матеріалу має бути більшою. Так, на 1 сотку в цьому випадку потрібно до 3-4 кг насіння вівса.
Строки збирання
Для прискорення росту злакових застосовують скошування верхівок відрослих на 10-15 см рослин. Такий покіс стимулює зростання, внаслідок чого збільшується вихід зеленої маси. Є відомості, що підкошений на третину висоти овес обганяє в рості навіть висіяний тижнем раніше. За нестачі вологи необхідний додатковий полив.
Найбільша концентрація корисних речовин у рослинах-сидератах настає в момент цвітіння, у вівса це відбувається в початковій стадії колосіння. Зрізавши сидерат, його залишають на ґрунті у вигляді мульчі або змішують із верхнім шаром землі, підрізаючи коріння на глибині 5-7 см. При змішуванні із землею за достатньої кількості вологи зелена маса швидко розкладається, в результаті виходить зелене добриво.
Для прискорення ферментації можна полити ґрунт одним із ЕМ-препаратів. Можна також залишити зрізані рослини на ґрунті у вигляді мульчі.
Перекопувати сидерати занадто глибоко не рекомендується. Зелена маса, потрапивши на глибину в штик лопати, придавлюється верхнім шаром землі. За нестачі кисню відбувається анаеробне розкладання цієї органіки, і як наслідок, закислення ґрунту.
Яблуні
Зимові яблуні
Груші
Вишні
Черешні
Абрикоси
Персики
Нектарини
Сливи
Чорниця
Ожина
Жимолость
Малина
Смородина
Аґрус
Фундук
Волоський горіх
Добрива, підживки
Стимулятори росту
Від шкідників
Від хвороб
Захист саду
