Магниевое масло - АКЦИЯ!
Лядвенець
Лядвенець: характеристики
Лядвенець рогатий (родина Бобові) – багаторічна рослина, кормова культура, медонос, сидерат.
Багаторічна рослина, потреба у волозі середня, легко переносить як нестачу вологи, так і її надлишок, зимостійка, світлолюбна, невимоглива до ґрунту
Які проблеми допомагає вирішити
Росте навіть на дуже важкому і бідному ґрунті, розпушує його на глибину до 1,5 м і збагачує азотом, калієм, фосфором, кальцієм, магнієм; має високі фітоцидні властивості
Норма висіву
На корм та зелену масу – 0,6-0,8 кг/сотка; на насіння – 0,4-0,6 кг/сотка рядовим способом
Опис
Багаторічна рослина заввишки 10-40 см зі стрижневою кореневою системою, головний корінь може проникати на глибину до 2 м, у добре розвиненої рослини діаметр кореня може досягати 2 см. Розвиває багато надземних пагонів з висхідними, прямостоячими або розпластаними по ґрунту розгалуженими гіллястими стеблами завдовжки до 80 см, добре облиственими. Листки сидячі, трійчасті, з оберненояйцеподібними або ланцетними листочками. Суцвіття збірне волотисте, що складається з окремих двох-восьмиквіткових парасольок. Квітки метеликового типу, на коротких (1-2,5 мм) квітконіжках, з жовтим вінчиком завдовжки 10-18 мм. Боби лінійні, прямі або злегка дугоподібно зігнуті, завдовжки 1,5-2,5 см, 2-3 мм у діаметрі, багатонасіннєві – у кожному плоді від 10 до 50 насінин. Насіння темно-коричневе або буре, нерідко мармурово-плямисте, кулясте або злегка сплюснуте, дрібне, діаметром 1,2-1,8 мм. Плід розкривається і скручується у вигляді спіралі.
Цвіте з кінця весни до пізньої осені. Медоносні бджоли охоче збирають нектар з квіток лядвенця рогатого. Медопродуктивність – до 15 кг з гектара суцільних посівів.
Для лікувальних цілей використовують квітки і стебла рослини. Збирають їх у розпал цвітіння – з травня по серпень місяці.
Квітуче стебло лядвенця рогатого містить флавоноїди, нітрилозиди та пігменти, які надають рослині жовтого забарвлення. Її квітками раніше фарбували тканини в жовтий колір, а молоді боби вживали в їжу.
Лядвенець – гарна кормова рослина, однаково придатна як для сінокосів, так і для пасовищ. У його надземній масі (більше половини якої припадає на листя) до 22% протеїну при 20-30% клітковини.
Переваги
Культура росте навіть на дуже важкому і бідному ґрунті, розпушує його на глибину до 1,5 м і збагачує азотом, калієм, фосфором, кальцієм, магнієм.
Лядвенець рогатий стійкий до витоптування.
Чудовий медонос, приваблює не тільки бджіл, а й інших комах-запилювачів, які запилюють і сам лядвенець, і всі рослини, що ростуть поруч; приваблює також ентомофагів.
Вирощування
Росте на заплавних і суходольних луках, галявинах, узліссях, у луговому степу, на придорожніх смугах та насипах. Віддає перевагу нейтральним і лужним грунтам з рН 5,4-8, але може виносити і сильне закислення середовища, його знаходили і на грунтах з рН 4-4,2.
Вочевидь, мало вимогливий до ґрунтової родючості, оскільки зустрічається на найрізноманітніших ґрунтах як за наявністю поживних речовин, так і за механічним складом; непогано почувається на бідних пісках.
Потреба у волозі середня, але легко переносить як нестачу води, так і її надлишок. Витримує в заплавах тривале (до 35 діб) затоплення під час паводі, але негативно реагує на заболочування.
Зимостійкий, світлолюбний. Невимогливий до попередників (не слід висівати після бобових).
У лядвенця рогатого зафіксовано непоодинокі випадки вегетативного розмноження кореневими паростками та відокремленням партикул від материнської особини, але основним є насіннєве розмноження.
Зацвітає на 2-й рік життя (в культурі окремі рослини цвітуть у рік посіву). Період цвітіння розтягнутий з травня до осені. Запилення перехресне, здійснюється комахами, але можливе і самозапилення.
Зріле насіння може розлітатися на деяку відстань від материнської рослини при скручуванні стулок бобів. Розсіювання його відбувається і потоками дощових і талих вод. Як і в інших бобових, значна частина насіння поповнює ґрунтовий запас і зберігає здатність до проростання протягом багатьох років (є дані, що їхня схожість зберігається 43 роки).
Строки посіву
Лядвенець висівають у чистому вигляді і в суміші зі злаками та іншими рослинами в сівозмінах на піщаних і супіщаних ґрунтах, де конюшина і люцерна ростуть погано. При цьому досягається подвійна мета: отримують сіно високої поживності і поліпшується родючість ґрунту, особливо якщо заорюється лядвенець із надземною частиною, тобто використовують його посів як сидеральне добриво. Якщо посів відбувається навесні або влітку, то рослину краще змішувати з конюшиною, люцерною та іншими бобовими культурами.
Оптимальний термін сівби – ранньовесняний під покрив однорічних трав. З однорічних трав краще підходять овес у чистому вигляді та його суміші з вікою або пелюшкою. Райграс однорічний менш придатний, оскільки рослини лядвенця сильно пригнічуються під його покривом через низьку освітленість.
Допускається підсів лядвенця під озиме жито рано навесні. Слід враховувати, що під його покровом загибель рослин від затінення може сягати в окремі роки 60% і вище.
Ефективним є також посів суміші лядвенця зі злаковими травами після збирання озимих проміжних культур на корм.
Норма висіву на корм – 0,6-0,8 кг/сотка рядовим способом, на насіння – 0,4-0,5 кг/сотка рядовим або черезрядним способами.
Глибоке загортання насіння лядвенець гірше переносить, ніж конюшина лучна. Оптимальна глибина загортання насіння на суглинистих ґрунтах – до 1 см, на супіщаних – до 1,5 см. При сівбі на більшу глибину польова схожість знижується.
Строки збирання
Лядвенець добре відростає після скошування, тому зазвичай при вирощуванні протягом сезону його скошують від двох до чотирьох разів. Сумарна врожайність сіна сягає 102-131 ц/га. Висота скошування травостою – не нижче 10-12 см. У період масового цвітіння зелена маса інтенсивно наростає.
Якщо лядвенець вирощується на ділянці як багаторічник, то згодом загущується через самосів.
Яблуні
Зимові яблуні
Груші
Вишні
Черешні
Абрикоси
Персики
Нектарини
Сливи
Чорниця
Ожина
Жимолость
Малина
Смородина
Аґрус
Фундук
Волоський горіх
Добрива, підживки
Стимулятори росту
Від шкідників
Від хвороб
Захист саду
