Магниевое масло - АКЦИЯ!
Ячмінь
Ячмінь: характеристики
Ячмінь (родина Злаки) – трав’яниста рослина, важлива сільськогосподарська культура, одна з найдавніших культурних рослин в історії людства.
Невимогливий до ґрунту та світла, рослина довгого дня, холодостійкий, посухостійкий, жорсткий сидерат, порівняно короткий (60-110 днів) вегетаційний період
Які проблеми допомагає вирішити
Структурує та оздоровлює ґрунт, витісняє бур’яни, швидко набирає зелену масу
Норма висіву
1,8-2 кг/сотка
Опис
Ячмінь – однорічна рослина заввишки 30-60 см, деякі сорти – до 90 см. Стебла прямі, голі. Листя до 30 см завдовжки і 2-3 см завширшки, плоске, гладке, з вушками при основі пластинки. Утворює колос з остю довжиною близько 10 см. Колоски зібрані групами по три; всі колоски плодючі, сидячі.
Самозапильна рослина, але не виключено перехресне запилення. Цвіте у червні-липні. Плід – зернівка. Плодоношення у липні-серпні.
Вегетаційний період, залежно від сорту, становить 60-110 днів. У вирощуванні ячмінь менш вибагливий, ніж інші злаки. Насіння може проростати при температурі +1-3°C, а визрівати – при +18°C.
Озимий ячмінь – молодша культура, ніж ярий (приблизно 2000 років). У багатьох країнах відзначається перехід до вирощування озимого ячменю.
Важлива сільськогосподарська культура, одна з найдавніших культурних рослин в історії людства (рослину почали обробляти близько 10 тисяч років тому). Зерно ячменю широко використовують для продовольчих, технічних та кормових цілей, у тому числі в пивоварній промисловості, при виробництві перлової та ячної круп. Ячмінь відноситься до цінних концентрованих кормів для тварин, оскільки містить повноцінний білок, багатий на крохмаль.
Переваги
Ячмінь як сидерат гарний так само, як і інші злаки – жито чи овес. Завдяки мочкуватій кореневій системі добре структурує верхні шари ґрунту, пригнічує більшість бур’янів та швидко набирає зелену масу.
Ячмінь посухостійкий, на відміну від вівса. Тому в районах, де часті посухи, краще використовувати як сидеральний злак саме ячмінь.
Не алелопатичний, як жито. Висіяний восени після інших культур, у морози здебільшого гине, на весну залишається як мульча м’яка соломка.
Вирощування
Високі температури ячмінь переносить досить добре, завдяки чому його культура заходить далеко на південь. У той же час він холодостійкий.
Ячмінь відноситься до рослин довгого дня, при вирощуванні на півночі період його вегетації скорочується.
Ячмінь добре росте на різних ґрунтах – від підзолистих ґрунтів північних районів до солонцюватих на південному сході. Найбільш сприятливою для нього є нейтральна або слаболужна реакція ґрунту. Дуже кислі підзолисті ґрунти мало придатні для ячменю. Проте низка місцевих сортів північних районів дають високі врожаї і у кислих грунтах при рН 4,3-4,5. Під ячмінь можуть бути використані осушені болотяні ґрунти, особливо окультурені торфовища; мало придатні для нього піщані грунти і зовсім непридатні дуже засолені.
Ячмінь ярий – типовий самозапилювач. Цвітіння та запилення у нього відбувається зазвичай ще до викидання колосу.
У озимого ячменю цвітіння починається за деякий час після колосіння.
Ячмінь має порівняно неглибоку кореневу систему і не дуже високу здатність засвоювати поживні речовини з важкодоступних речовин. Найкращими попередниками для нього є картопля, кукурудза, озимі та зернобобові.
Строки посіву
Ячмінь дуже добре використовувати для ранньовесняної посадки. Його вимоги до тепла невисокі. Насіння проростає при +1-2°С, а сходи переносять заморозки до -4-5°С, інколи ж і короткочасні до -9°С. Озимі форми ячменю витримують тривалі морози на глибині вузла кущіння до -10-12 °С. Однак різкі зміни температури ранньою весною на нього впливають негативно. Озимий ячмінь на початку весни швидко відновлює ріст і переходить у трубку, а холодостійкість його тим часом значно зменшується.
Норма витрати насіння 1,8-2 кг/сотка. Насіння ячменю при достатній вологості на важких ґрунтах закладають на глибину 4-5 см і на легких супіщаних – на 5-6 см. У посушливі роки глибину закладення насіння збільшують до 7-8 см. Сходи ячменю з’являються на 6-7-й день після посіву. Через 12-15 днів після появи сходів він починає кущитися. За несприятливих умов зростання кущіння починається пізніше – через 20-25 днів. У озимого ячменю кущіння відбувається переважно восени.
Строки збирання
Скошується через місяць-півтора після висадки у разі весняної посадки (можна у фазі молочної воскової стиглості). Якщо висівати ячмінь восени, його залишають на грядці і навесні отримують чисту від бур’янів ділянку з м’якою вологою землею, вкритою соломкою, що легко перепріває.
Яблуні
Зимові яблуні
Груші
Вишні
Черешні
Абрикоси
Персики
Нектарини
Сливи
Чорниця
Ожина
Жимолость
Малина
Смородина
Аґрус
Фундук
Волоський горіх
Добрива, підживки
Стимулятори росту
Від шкідників
Від хвороб
Захист саду
