Магниевое масло - АКЦИЯ!
Тифон

Тифон: характеристики



Тифон (родина Хрестоцвіті) – гібрид озимого типу (китайська капуста + турнепс), не утворює коренеплоду, дуже цінна кормова культура та сидерат.
Озима рослина, що витримує короткочасне похолодання до -20°С; невибагливий до ґрунтів; його вирощування не викликає виснаження ґрунтів; швидко відрощує розетку після скошування
Які проблеми допомагає вирішити
Зменшує засміченість ділянки багаторічними бур’янами. Після вирощування тифона у наступних злакових ураженість рослин кореневими гнилями зменшується. Залишає в ґрунті з кореневими рештками до 60-65 ц/га рослинної біомаси
Норма висіву
0,5-0,8 кг/сотка
Опис
Озима рослина, зимостійка, високопродуктивна, висота – 110-120 м, стебло пряморосле, листки лировидно-пір’ясті, суцвіття – китиця з 50-60 квіток світло-жовтого кольору, зібрані в суцвіття, що мають форму китиці. Плід – стручок, у якому 25-30 коричневих насінин. Вегетаційний період при вирощуванні на зелений корм – 235-240 днів, на насіння – 280-290 днів, але вже протягом 40-50 днів нарощує значну кількість зеленої маси.
Норма висіву – 8-10 кг/га. Дуже добре нарощує розетку листя після скошування. Не утворює коренеплоду. Вирощується на зелений корм, а в суміші зі злаками – на силос, сінаж. Швидкорослий, невибагливий сидерат.
Молоде листя може використовуватися в кулінарії, у свіжих салатах.
Переваги
Тифон протягом вегетаційного періоду зменшує засміченість ділянки багаторічними дводольними та злаковими бур’янами, засміченість наступних культур знижується на 40-50%.
Після вирощування тифону у наступних злакових ураженість рослин кореневими гнилями зменшується на 15-25%.
Як і всі капустяні, тифон залишає у ґрунті з кореневими залишками до 60-65 ц/га рослинної біомаси – це екологічно чисте природне добриво.
Не потребує великих витрат на насінництво та підготовку насіння до посіву. Можна використовувати власне насіння, яке зберігає гарну схожість після 2-4-річного очікування.
За вмістом цукру тифону немає рівних серед усіх відомих хрестоцвітих культур та їх гібридів.
Вирощування
Тифон – прекрасний попередник для інших польових культур, насамперед зернових. В умовах півдня України озимий тифон розміщують після озимих і ярих зернових (ячмінь, пшениця, зернові на зелений корм), а також інших культур, що рано прибирають. В інших регіонах – після гороху, зернових колосових, ранньої картоплі, однорічних і багаторічних трав. Тифон не можна розміщувати після хрестоцвітих культур, після буряків і соняшнику раніше, ніж через 4 роки, через накопичення спільних шкідників і хвороб.
Зростання вегетативної маси тифона триває до фази повного цвітіння. У результаті накопичується до 100-120 ц/сотка зеленого корму. Тифон чутливий до родючості ґрунту, але його вирощування не супроводжується виснаженням ґрунту. На відміну від ріпаку тифон не накопичує у своїй масі та насінні глікозинелатів, алкілрезорцинолів та інших антипоживних речовин.
Після кормового збирання тифон залишає в ґрунті не менш як 75 т кореневих решток на 1 га, істотно поліпшуючи структуру ґрунту. Таке збагачення ґрунту дасть змогу відмовитися від трудомісткого внесення органіки.
Строки посіву
Оптимальні строки посіву озимого тифона – 2-3-тя декада серпня для середньої смуги, 3-тя декада серпня – для лісостепової смуги і 1-2-та декада вересня – для степової. Можна починати сіяти тифон з 2-ї половини серпня і закінчувати в 1-й декаді жовтня. Посів звичайний, рядовий із шириною міжрядь 12,5-18 см. Норма висіву насіння – 0,5-0,8 кг/сотка, глибина загортання 3-4 см.
Через тиждень після появи сходів тифон формує типову для хрестоцвітих, але потужнішу, ніж у ріпаку, розетку листя. У фазі формування розетки тифон добре готується до зимівлі.
Можливий весняний посів тифону для раннього укосного використання. Тоді з однієї ділянки можна одержати не менше 2-3 повноцінних урожаїв зеленої маси.
Строки збирання
Навесні, коли повітря прогріється до +2°С, вегетація поновлюється, і через 35-45 діб рослини досягають фази початку цвітіння, тобто укісної стиглості. Згодовувати зелену масу тифона можна вже з середини квітня. Закінчується збирання рослини на зелену масу через 25-30 діб, тобто коли тифон досягає фази повного цвітіння.
Ефективність вирощування тифону зростає, якщо його осінній посів поєднуватиме з посівом жита. При цьому тифон та жито висіваються смугами.
При посіві в 1-2-й декаді липня зелену масу тифона можна отримати у 2-3-й декаді вересня – 1-й декаді жовтня. Її можна використовувати в чистому вигляді для годівлі або як зелене добриво.
Після скошування пожнивних посівів тифона наприкінці вересня у цієї культури зберігається унікальна здатність до повторного відростання. З жовтня по листопад тифон відновлює розетку листя і відмінно готується до подальшої зимівлі. Наступної весни формується абсолютно повноцінний урожай зеленої маси.















Жимолость
Волоський горіх
Добрива, підживки
Стимулятори росту
Від шкідників
Від хвороб
Захист саду