Кормові боби

Кормові боби – однорічна трав’яниста рослина родини бобових, що утворює прямостояче добре облиствене стебло (до 2 м) і потужну кореневу систему (окремі корені проникають на глибину до 1,5 м). Листя складне, парноперисте з невеликими прилистками і гострим закінченням. Квітки зібрані в коротку китицю (від 2 до 8 і більше в китиці), білі з чорною оксамитовою плямою на крилах і фіолетово-коричневими смугами на вітрилі. Цвітіння розтягнуте в часі. Запилення відбувається у фазі відкритої квітки, внаслідок чого часто спостерігається перехресне запилення. Боби 2-стулкові, від прямої циліндричної до плоскої форми, 2-8-насіннєві, при дозріванні чорного забарвлення, опушені. Насіння за формою овальне, округло-овальне, валькувате, за забарвленням світло-жовте, темно-фіолетове, чорне.

Тривалість періоду вегетації кормових бобів 95-145 днів. Це холодостійка рослина, здатна рости за знижених температур. Легко переносить заморозки до -8°С. Стосовно вологи і ґрунтової родючості також не висуває особливих вимог.

У насінні бобів міститься значна кількість білка (25-35%), цінні амінокислоти та порівняно низький вміст антипоживних речовин (глікозидів, танінів, інгібіторів протеаз). Протеїн кормових бобів при цьому має високу розчинність – до 46%. А поживність і перетравність бобового зерна дуже велика. Крохмалю кормові боби містять 33-40%, а зола до 50% складається з фосфору.

Гарною поживністю відрізняється зелена маса бобів. У ній міститься протеїну більше, ніж у зеленій масі кукурудзи. У зеленій масі та недостиглому насінні багато різних вітамінів (А, В і особливо С). Найбільшого застосування набув силос, виготовлений із суміші кормових бобів зі злаковими компонентами.

Загальновідомі й лікувальні властивості кормових бобів, насіння та зелена маса яких мають сечогінну та протизапальну дію. За старих часів відвари бобів широко використовували в разі застудних захворювань, проносу тощо.