Магниевое масло - АКЦИЯ!
Озимий часник – за книгою Природи
Ті, кому пощастило побувати в Бориса Андрійовича Бублика в гостях, послухати його натхненні виступи на клубних семінарах, бодай прочитати одну з його книжок, знають його підхід до землеробства: з одного боку, робити все настільки просто, наскільки це взагалі можливо, а з другого - передусім, глибоко розуміючи суть роблення. Секрети успішного вирощування часнику дізнавався для нас у Майстра Вадим Клейманов, м. Харків.
В.К.: Борис Андрійович! Пішов останній місяць літа. Незабаром розпочнуться передосінні клопоти на городах. Зокрема, посадки озимих культур. Цього літа у Вас побувало достатньо екскурсантів, і всі гості були вражені озимим часником – незвично потужним для цього непростого літа. Чи є у Вас якісь секрети? Поділіться, будь ласка.
Б.Б.: Із задоволенням! Насамперед, треба уважно читати найбільшу Велику книгу – Книгу Природи, вичитане в ній ставити вище від відомостей з усіх інших книг, не зісковзувати на безплідні рефлексії на кшталт “А я от читала…” і не витрачати час і сили на пошук альтернатив побаченому у Великій Книзі.
Ось разючий приклад масового психозу на суто літературному ґрунті. Із книжки в книжку читаємо: “Озимий часник треба садити так, щоб він до зими не зійшов”. І тисячі (а може – і мільйони) городників відтягують посадку – до Покрови і навіть далі, хоча протиріччя закладено вже в самому твердженні: як це – озимий і не зійшов? І потім – негоже за часник вирішувати, коли і що він має робити.
В озимих колосових (пшениця, жито, житняк) у цей час закладається коренева система, здатна вигодувати навесні вже не один колос, а цілий кущ – і 5, і 10, і 50 продуктивних колосків. Ця фаза так і зветься – фаза кущіння. Добре вкорінені зубки не здатен видавити мороз. Рослини з корінням зимують у стані анабіозу, тобто готовності до пожвавлення, і немає потреби вкривати їх на зиму. А це, фактично, позбавляє їх “шансів” вимокнути або випріти.
І – найголовніше – навесні, коли навіть сніг ще не зійшов, рослини починають буйну вегетацію, не витрачаючи комфортну, досить коротку прохолодну пору на нарощування кореневої системи. Тож часник називається озимим не тому, що садять під зиму, а тому, що в нього є фаза, перебіг якої треба забезпечити в передзимовий період!
Повернемося до Великої книги Природи. Те, до чого я підводив, досліджуючи абсурдність посилки про недопущення сходів часнику з осені, можна було побачити, просто опустивши очі долу.
Уже у вересні на колишній часниковій грядці можна побачити “їжачки” сходів втрачених під час збирання головок. Ось це і є підказка наймудрішого наставника – Природи. У наших умовах, на Слобожанщині, найбільш підходящим терміном мені видається другий тиждень вересня. І не треба звірятися з тим, що було написано там-то і там-то. “Царський указ” прописаний на грядці!
В.К.: Якщо вже на те пішло, то, природно, може виникнути запитання: “А чи можна садити часник ще раніше?”.
Б.Б.: Так, скажімо, на Кубані, де часник дозріває на 2-3 тижні раніше, ніж у нас, – можна. У нас же – не варто. Річ у тім, що часникові зубки, подібно до насіння в кавуні, захищені інгібіторами проростання. І потрібен певний час, щоб інгібітори розклалися. Можна уявити собі, що було б із насінням, яке місяцями лежить у вологій теплій м’якоті кавуна, якби не було в нього захисту від проростання.
Якщо часник посадити занадто рано, ще захищеним від сходів, і раптом підуть дощі – він згниє.
В.К.: Борисе Андрійовичу! Ви добре обґрунтували необхідність природоподібного вибору терміну посадки часнику. Чи немає у Вас ще “пари голубів” у рукаві?
Б.Б.: Як не бути – є. І саме – пара.
Перш за все, у часнику є властивість, яка в англійській мові іменується undersize. Йдеться про прогресуюче падіння врожаю від зменшення розміру посадкових зубків. Грубо кажучи: якщо посадковий зубок менший за інший, скажімо, вдвічі, то менший зубок дасть урожай уже не в 2, а в 3-4 рази менший.
Я не знаю іншої культури, у якої ця властивість була б настільки явною. У всякому разі, цибулі – рідному братові часнику – ця властивість не притаманна ні в найменшій мірі: з цибулинки, в 10 разів меншої, може вирости в 10 разів більша ріпка.
Це означає, що практика відбору посадкових зубків має бути такою: на посадку – тільки найбільші. І якщо в голівці серед п’яти “братів” є такий, що помітно менший за інші, – його треба рішуче відбраковувати, навіть якщо він – сам по собі – досить великий.
Чи треба говорити, що добір для посадки найбільших зубків – не дуже популярний? Що зворотне більш типове?
В.К.: А ще один “голуб”? Не полетів?
Б.Б.: Ні, не полетів. Йдеться про вибір оптимального моменту для видалення стрілок. Невидалені стрілки можуть зменшити потенційний розмір головок у 5 і більше разів: на стрілки переключається левова частка уваги рослини. Щоправда, є сорти, у яких "материнські почуття" не такі помітні: у таких рослин розмір головки знижується лише на 20-30 %.
Тож видаляти стрілки з повітряними бульбочками треба обов'язково. Але - не надто рано (а це - широко поширена помилка). Коли стрілка утворить повне кільце і приготується робити друге - саме час її видаляти. З одного боку - "пеньок" уже не відростає (через що неприйнятне занадто раннє видалення). А з іншого - стрілка не встигає "витягнути соки з годувальника".
В.К.: До речі – про слово витягнути.
Правильно ли поступают те огородники, что витягають стрілки?
Б.Б.: Ні, ні і ще раз - ні! Стрілки треба відщипувати ножичком, однією рукою. В іншій руці - відерце або козуб для стрілок (з них можна приготувати чудовий "грибний" соус).
Коли стрілку витягають, то рвуться нитки в глибині несправжнього стебла, верхнє листя може почати в'янути раніше за нижнє, і це дезорієнтує городника при виборі моменту збирання часнику.
Прибирати часник треба тоді, коли всихає 6-ий знизу листок.
А коли листя сохне і зверху, і знизу, то спробуй спіймати момент, коли 6-ий листок всох би сам по собі.
Для підвищення врожайності
30Д инсекто-акарицид-прилипатель, 235 г
БОКАШИ Симбиотик, 1 кг.
Микосан-В, 500 мл (MikorinActive)
Триходерма от грибковых заболеваний, 10 г.
-11% Hot
Базовый Курс Органического Садоводства ОНЛАЙН
New
Грамотный интенсив в органическом земледелии. Пригаровский Е.
В.К.: Хотілося б підбити попередні підсумки. Секрети успішного вирощування часнику такі: досить рання (на другому тижні вересня) посадка, відбір для посадки лише великих зубків, своєчасне (після утворення першого кільця) видалення стрілок. Як чітко простежується ідея, що в природоподібному городі бажаний результат досягається без нарощування фізичних і механічних зусиль, а винятково за рахунок виявлення і мобілізації зв’язків у природі!
Б.Б.: Хочу додати свої “5 копійок”. Є ще одне важливе “дійство без рук”.
А оскільки часник прибирають рано, то бур’яни не встигають обсіменітися, і їх можна без шкоди сполоти після збирання часнику – в момент підготовки грядки для культури-наступниці.
В.К.: Ще одна демонстрація “методу-нічого-не-роблення” у справі! Борисе Андрійовичу! Чи немає у Вас – майстра “потурати ледарям” – якоїсь суто часникової родзинки, що дає змогу скоротити трудові витрати саме на часнику?
Б.Б.: Є ще порох… Як міг народитися і повально оволодіти свідомістю городників міф про те, що часник треба тикати? Тикання – виснажлива і шкідлива для здоров’я операція: “на горіхи” дістається і спині, і венам на ногах, і пальчикам. Тімірязєв би сказав:
Дряпаю плоскорізом "хорошу" канавку і поливаю її, щоб дно стало плоским. Потім (стоячи на повний зріст!) розсипаю зубки по канавці, розштовхую їх плоскорізом так, щоб вони лежали "зиґзаґом" за 7-8 см один від одного, потім канавку засипаю, сію якусь ярицю (скажімо, гірчицю), закладаю насіння, "прикопуючи" його граблями, як сапою, і... розлучаюся з грядкою майже на цілий рік, до збирання часнику.
Як скоротилися трудовитрати? У 10, у 100 разів?
Щоправда, шийка в такого часнику виходить кривою (тому, що посадкові зубки лежать, а несправжні стебла - стоять). Негарно? Так!
В.К.: Борис Андрійович! Якщо в часнику знайшлася родзинка, що дає змогу скоротити трудові витрати, як Ви кажете, і в 10, і в 100 разів, то, можливо, є й можливість скоротити витрати на насіння?
Б.Б.: Є, у Греції все є! Тільки вже не в 100, а в тисячі разів.
Збираємо даровий матеріал – повітряні бульбочки з розкиданої там і сям падалиці часнику. На 2-му тижні вересня готуємо грядку. Дряпаємо на ній борозенку глибиною 5-6 см. Ущільнюємо її дно поливом. Негусто сіємо в неї бульбочки – в 4-5 см одна від одної. Дряпаємо борозенку поруч – за 12-15 см від першої (при цьому перша частково засипається). Точно так само засіваємо її. Потім – третю, четверту, … – до кінця грядки. Загрібаємо плоскорізом усі борозенки, врозкид сіємо гірчицю або редьку олійну, імітуємо прикопування граблями, мульчуємо грядку і забуваємо про часник майже на 2 роки.
Навесні саджаємо на цій грядці (під палицю!!), наприклад, перець і поводимося так, ніби на ній нічого, крім перцю, немає. Стебла перцю залишаємо зимувати на грядці, а навесні 3-го року на цій грядці не знадобиться робити нічого – з однозубок, які виросли (без нашої участі) попереднім літом, виростуть нормальні головки. Ось вам дармовий – у всіх сенсах – часник! Він не потребував ні грошових, ні трудових витрат. Виріс як бур’ян!
В.К.: Наша бесіда йде, фактично, про те, як забезпечити надійний урожай часнику методом “майже-нічого-не-роблення”. Невже немає роботи, яка сприяла б урожаю? Чому Ви залишили поза увагою своє улюблене дітище – ЕМ-силос?
Б.Б.: Доречне запитання! Річ у тім, що найбурхливіша вегетація часникових рослин припадає на час, коли бактеріям ще холодно – до самого “теплого Миколая” зберігається загроза заморозків, і силосування розпочинати безглуздо. А коли настає стійке тепло і можна розпочинати силосування – вегетація часникових рослин сповільнюється, вони починають формувати зубки, і спроба підживити їх у цей час ЕМ-силосом – справді всесильним добривом – дала б жалюгідні результати: рослини почали б жирувати, дали б потужні кущі та … з гулькин ніс голівки.
Цікаво, що, крім часнику, я не бачу іншого овоча, якому ЕМ-силос зміг би завдати шкоди (хіба що картопля потребує певної акуратності). Тож ЕМ-силос не залишено без уваги, а відставлено – після роздумів і ретельних експериментів.
В.К.: І все ж таки – чи є підходяща для часнику робота?
Б.Б.: Є! За місяць (і навіть більше) до "теплого Миколая" можна приготувати "чай" із чистотілу, кропиви, лопати-другої посліду (або гною) і лопати попелу, які почали буйно вегетувати. Потім підживити (під корінь) цим настоєм рослини, відразу полити - і часник отримає дуже доречне в цей час, багате калієм підживлення. Це - робота? Так! І ефективна!
Важлива "замітка на полях". Найстрашнішого, практично, невинищуваного шкідника - ненажерливих личинок хруща - заводимо ми самі. Навесні необдумано вносимо в ґрунт гній, перегній, компост тощо. Запахом цих добрив - за фактом! - зазиваємо жуків (наприкінці травня - на початку червня) відкладати в нас яйця. Летіть, мовляв, до нас - у нас личинкам буде що жувати 3-4 роки! А потім не знаємо, що робити з ними, які все пожирають. Після того, як я почав замислюватися, чим пахнутиме город до кінця травня, у мене начисто зникли ці жахливі личинки.
Так от, якщо згаданий "чай" внесено досить рано, і його сліди на стеблах і листках негайно змито подальшим поливом, то на час льоту травневого хруща город дезодорується і буде - з погляду хруща - безперспективним!
В.К.: Спасибі, Борисе Андрійовичу, за ємну бесіду! Вона – переконлива ілюстрація часто повторюваного Вами рефрену:
Яблуні
Зимові яблуні
Груші
Вишні
Черешні
Абрикоси
Персики
Нектарини
Сливи
Чорниця
Ожина
Жимолость
Малина
Смородина
Аґрус
Фундук
Волоський горіх
Добрива, підживки
Стимулятори росту
Від шкідників
Від хвороб
Захист саду
