Парша яблуні та груші

Парша яблуні та груші – найпоширеніша небезпечна грибкова хвороба, яка зустрічається найчастіше.
Особливо часто уражаються паршею старі дерева, а також дуже густо засаджені і погано провітрювані висадки.
Уражаються листя, черешки листя, квітки, плоди, плодоніжки, найчастіше в роки з теплим і досить вологим весняним і літнім періодами.
Збудник захворювання зимує на ураженому опалому листі.
Інфікування молодого листя відбувається з моменту відокремлення бутонів і до кінця цвітіння яблунь.
Більш сприятливі умови для розвитку спор під час рясних дощів з температурним режимом від 19 до 25 °С.
За значної вологості спори проростають, утворюючи грибницю, що проникає в лист.
У прохолодну затяжну весну листя розпускається повільно і має всі шанси заразитися паршею.
Зовнішніми ознаками хвороби є – не дуже великі, слабко виражені, просвічувані, ледь-ледь жовті та немов маслянисті цятки. Згодом плями стають сіруватими, з характерним буровато-оливковим оксамитовим нальотом, утвореним спорами гриба (наліт яскраво виражений на верхньому боці листка). Листя, уражене паршею, втрачає свій колір, чорніє, засихає і достроково опадає. Потім хвороба від листя переходить на плоди. На плодах можна спостерігати округлі, темні або ж сірувато-чорні, різко окреслені цятки, зі світлим обідком, що виникли внаслідок розриву шкірки. Плями також вкриваються буровато-оливковим оксамитовим нальотом, поступово збільшуються в об’ємі, далі їхня тканина коркує і тріскається. Якщо зараження паршею відбувається на ранньому етапі розвитку плода, тоді він виростає потворним і однобоким. Критичніша форма парші – ураження чашолистків на ранній стадії, від яких далі хворіють плоди, плодоніжки та черешки, ураження яких зможе призвести до групового дострокового опадання листя, зав’язей, і до втрати всього врожаю на зорі його утворення.