Моніліоз (сіра гниль)

Широко поширене захворювання персика, сливи, абрикоса, вишні та інших кісточкових плодових культур.
В останні роки через активний розвиток хвороби втрачається значна частина врожаю абрикосів, вишень, персиків.
За хронічного і великого розвитку МОНІЛІОЗ є причиною загибелі не тільки окремих гілок, а й цілих дерев, особливо абрикосових.
Хвороба небезпечна і після м’яких, вологих зим.
За характером прояву хвороби розрізняють дві форми – моніліальний опік і плодова гниль.
Для весняного розвитку хвороби характерне побуріння і засихання квіток, листя, молодих плодових гілочок і однорічних пагонів.
Спалах моніліального опіку (моніліозу) на персику можливий, якщо в період цвітіння була дощова, сира погода.
Збудник захворювання – сумчаста стадія гриба Moniliacinerea Bonord.
Зимує гриб міцелієм в уражених гілочках і однорічних пагонах, у муміфікованих плодах, що висять на дереві або опали на землю.
Зараження відбувається через квітки.
При цьому буріють, а потім швидко відмирають квітки, зав’язі, деревина.
За сильного розвитку хвороби гриб проникає в пагони, гілки, спричиняючи їхнє відмирання.
Засохлі квітки тривалий час залишаються висіти на дереві.
Інтенсивному розвитку і поширенню захворювання сприяє прохолодна і волога погода, тумани і роси під час цвітіння.
За таких погодних умов затягується цвітіння, погіршується запилення, гриб рясно спороносить, створюються всі передумови для ідеального зараження і розвитку збудника хвороби.
На уражених частинах дерева знову може спостерігатися спороношення гриба у вигляді дрібних сіруватих “подушечок”, які слугують вторинним джерелом інфекції та вражають плоди.
Зараження відбувається через ранки пошкодженої шкірки, які наносять комахи, або в разі тісного дотику здорових плодів із хворими.
На уражених плодах розвивається ПЛОДОВА ГНИЛЬ.
У фенофазі “скидання сорочечки” може відбутися зараження зав’язей, які також всихають.
На плодах ураження починається з темної плями, яка швидко розростається й охоплює весь плід.
М’якоть хворого плода набуває бурого відтінку.
Гнилі плоди зморщуються і засихають.
Основні розповсюджувачі інфекції – букарки, казарки, брунькові довгоносики та східна плодожерка.
Зараження плодів може статися під час зіткнення хворого і здорового.
Тому потрібно проводити проріджування зав’язей, коли вони досягають розмірів волоського горіха (після осипання плодів у червні).
Гнилі плоди опадають або засихають, залишаючись на дереві, і є джерелом інфекції навесні наступного року.