Бактеріальний опік

Захворювання – інфекційне, а тому надзвичайно небезпечне. Збуджується бактеріями виду Erwinia amylovora, що належить до роду Erwinia (Ервінія) родини Enterobacteriaceae (Ентеробактерії). Вражає рослини родини Рожеві, причому страждають як культури (і плодові, і декоративні), так і дикороси. Захворювання поширене здебільшого на груші, спричиняють цю хворобу бактерії. Навесні часто спостерігається на груші – раптове побуріння і засихання квіток, а також листя, на верхівках молодих пагонів. Квітки і листя, уражені хворобою, довго ще висять на дереві, до самої осені, а з листя бактерії переходять по судинах у черешки, пагони, гілки. Уражені пагони викривляються, буріють і засихають. На поперечному зрізі добре проглядаються темні судини, що мають вигляд кільця або штрихів. На штамбах і гілках утворюються вдавлені овальні рожево-коричневі плями з характерною фіолетовою облямівкою. Деревина під плямою зазвичай коричнева, м’яка, волога, із запахом мигдалю. Хвора кора відшаровується і розтріскується. Зараження хворобою відбувається через потрапляння бактерії у відкриті місця та рани на поверхні рослин. Вони можуть бути наслідком обрізки дерев, збирання врожаю, дій комах, наслідків сильного граду чи дощу. Бактерії легко поширюються за дощової погоди та комахами. Інфекція зберігається в уражених частинах рослин.
У квітки, що розпускаються, потрапляють найдрібніші дози переносника бактерій. У його ролі виступає пилок із хворого дерева або сік біло-молочного кольору, що виділяється виразками на ньому в сиру або вологу погоду, – так званий ексудат. (Він в’язкий і здатний витягуватися в тоненькі ниточки, які легко рвуться і можуть бути перенесені – на сотні кілометрів! – вітрами, косими дощами, літаючими комахами, птахами і навіть попелицями). Якщо відносна вологість повітря, що оточує атаковану рослину, близька до 70%, а температура перевищує 18°C, бактерії стрімко розмножуються і “повзуть” із квіток крізь квітконіжки до тканин гілок, спричиняючи їхнє гниття та некроз з утворенням мокрих виразок, що відкриваються в атмосферу. З приходом наступної весни бактерії знову активізуються, і виразки перетворюються на джерела подальшого поширення інфекції.
Зараження гілок можливе також крізь пошкодження кори і листя. Тому вельми небезпечні грози, що супроводжуються градом, незаліковані після зими морозобоїни, особиста незграбність садівника у поводженні з інструментами. До речі, інструменти, що не зазнали дезінфекції, якими обслуговувалося хворе дерево, теж небезпечні. І живці (для посадки або щеплення), зрізані з нього. І плоди, зняті з нього. І відро для їх транспортування до місця зберігання. І поливальна вода, якщо тягати її в цьому ж відрі…