Моніліоз черешні та вишні (сіра гниль)

Кісточкові – черешні, вишні та особливо абрикоси схильні до такого захворювання, як моноліоз, винуватець якого – гриб-паразит Monilia cinerea Bon. Це захворювання проявляється подвійно: як сіра плодова гниль і як моніліальний опік.. За моніліального опіку дерево, справді, має вигляд, як обпалене: в’януть і засихають квітки, листя, а потім і молоді пагони рослини. Уражені сірою гниллю листя і квітки довго не опадають (цим моніліальний опік відрізняється від дії заморозків). Згодом хвороба прогресує, пошкоджуючи товсті гілки дерев: на них з’являються рани, з яких рясно сочиться камедь. За сірої гнилі на плодах спочатку видно темні плями гниття, які згодом охоплюють увесь плід. На гнилі добре видно волохаті “подушки” гриба. Появу сірої гнилі дуже часто пояснюють дією приморозків, туманів та інших кліматичних чинників, насправді ж вони можуть лише сприяти розвитку хвороби, але не слугувати причиною її появи. Зазначено, що моніліальний опік особливо сильно проявляється в місцевостях, схильних до дії весняних туманів.
Спори гриба, потрапляючи на рильце квітки, проростають там, утворюючи грибницю. Грибниця з квітки проникає у квітконіжку, а далі у квітковий пагін. Міцелій гриба, розвиваючись у судинах ураженої деревини, спричиняє посилене виділення камеді, яка закупорює судини, що призводить до всихання окремих частин рослини. Прохолодна і волога погода під час цвітіння сприяє інтенсивному розвитку хвороби. Хвороба проявляється найчастіше наприкінці цвітіння: спочатку буріють квітки, потім листя, зав’язі та плодові гілочки. Через плодові гілочки міцелій гриба проникає в скелетні гілки і спричиняє їхнє всихання. У разі ураження суцвіть, розташованих на багаторічних гілках, на останніх можливе утворення некротичних виразок завдовжки до 6-7 см. Якщо квітки були заражені в пізніший період, плоди вишні та черешні, що утворюються, загнивають, зморщуються і муміфікуються. Після зараження просування гриба по гілках відбувається досить інтенсивно. Висока відносна вологість (70-98%) і знижена температура повітря сприяють швидкому збільшенню некрозної тканини. Після того як грибниця призупиняє свій розвиток, у місці ураження гілок формується бура поперечна смуга (некроз), яка умовно відокремлює пошкоджену частину від здорової. Уражена частина пагона завжди чітко виділяється своїм темно-коричневим забарвленням.