Судинний бактеріоз

Судинний бактеріоз – небезпечне бактеріальне захворювання, яке поширене в усіх агрокліматичних зонах вирощування капусти. Бактерії вражають капусту на всіх фазах розвитку – від сходів і до формування рослин. Хвороба може розвиватися і під час зберігання капусти. При цьому лежкість її значно знижується, тому що на уражених качанах часто оселяється збудник іншого бактеріального захворювання – слизового бактеріозу, що призводить до загнивання. Інфекція передається із зараженим насінням, може зберігатися в рослинних залишках, що не розклалися, і в ґрунті за відсутності правильної сівозміни. Бактерії поширюються з краплями дощу і шкідниками капусти. Рослинами-резерваторами є всі види капусти, редиски, редьки, турнепсу, брукви, гірчиці та всі бур’яни сімейства капустяних (хрестоцвітих).
Збудник судинного бактеріозу (Xanthomonascampestrispv. campestris (Dowson)) розвивається на всіх хрестоцвітих культурах, але найбільшої шкоди завдає білоголовій і цвітній капусті.
Основні джерела інфекції судинного бактеріозу капусти – нерозкладені рослинні рештки, неперепрілий гній, заражене насіння і маточники, на яких патоген може зберігатися 2-3 роки… Масовому розвитку судинного бактеріозу сприяє тепла волога погода під час вегетації, а також пошкодження рослин комахами. Це зазвичай відбувається в періоди, коли ґрунт насичений вологою. За температури 27-30°С симптоми проявляються через 10-12 днів після зараження. У період вегетації бактеріальна інфекція переноситься з краплями дощу, поливними водами, вітром, за допомогою сільгоспзнарядь, шкідниками.
На сходах хвороба проявляється у вигляді посвітління сім’ядоль або всієї пластинки. Найчастіше захворювання виявляється на розсаді: пластинка справжніх листків стає хлоротичною і злегка в’яне. При цьому жилки листка темніють і виникає характерна для раннього захворювання чорна сітка, що чітко виділяється на освітленій листовій пластинці. Ріст уражених рослин уповільнюється, вони викривляються. У полі прояв хвороби зазвичай спостерігається через 2-3 тижні після висадки розсади. Відзначено два шляхи зараження рослин, що зумовлюють і характер інфекційного процесу. Якщо зараження відбулося від насіння, через коріння або ґрунт, бактерії вражають судини, спричиняючи їх почорніння. Потім інфекція переходить у листя, на якому з’являються освітлені зони вздовж жилок. У межах пожовклої тканини жилки листка стають чорними, на поперечному зрізі черешка ураженого листка видно побуріння або почорніння судин. Пізніше уражені листки підсихають, легко кришаться й опадають. У разі зараження рослин бактеріями через продихи листків і механічні ушкодження ураження починається від краю листкової пластинки і поширюється під гострим кутом до центру листка. Плями набувають V-подібної форми. Надалі інфекція проникає з центральної жилки до черешків, а потім до качана. До кінця вегетації на черешках, особливо біля основи в найсоковитіших місцях, можуть з’являтися великі чорні плями. Один зі способів визначення судинного бактеріозу – огляд рубців на стеблі після видалення сильно пошкодженого листя. В ураженої рослини на рубці помітні чорні кільця судинних пучків.